26 листопада 2021 року о 14-00 в музеї відбудеться відкриття виставки «Яків Павлович Новицький – видатний український діяч науки та культури», яку присвячено засновнику і першому директору нашого музею – Якову Новицькому.
Яків Павлович Новицький (24.10.1847 р. – 19.05.1925 р.) відомий український історик, археолог, етнограф, фольклорист, краєзнавець, педагог і музейний діяч. Народився у с. Аули (нині смт. Криничанського району Дніпропетровської області) в родині колезького реєстратора Новицького Павла Івановича та Єлизавети Петрівни – дочки відставного майора П. А. Мартиненка. В родині Якова Павловича і його дружини Юхимії Степанівни було два сини і чотири дочки. Рід Новицьких простежується з середини XVII ст. від козацького полковника Іллі Федоровича Новицького, що через сина Івана і дочку Марію поріднився з родом гетьмана Івана Мазепи, а через сина Григорія – з родом гетьмана Пилипа Орлика.
Трудова діяльність вченого пов’язана зі співробітництвом з відомим педагогом, організатором народної освіти в Україні бароном М. О. Корфом. Якову Новицькому належать оригінальні розробки для земських шкіл, в яких закладені основи шкільного краєзнавства. У 1878 р. «за поширення в народі українофільських тенденцій» Новицького було звільнено з посади. Повертається він до викладацької роботи у 1879 р. і на різних посадах займається нею до 1924 р. (вчитель, секретар повітової шкільної ради, попечитель шкіл, почесний член Олександрівського повітового попечительства дитячих притулків, секретар губернського відділу народної освіти). За багаторічну педагогічну діяльність Якова Новицького було нагороджено орденами Святого Станіслава третього і другого ступенів (1903, 1914 рр.) і Святої Анни третього ступеня (1908 р.).
Працюючи вчителем, він займався освітою сільського населення, історико-краєзнавчою, фольклорно-етнографічною роботою, збиранням народних пісень, казок, оповідань, етнографічних, археологічних, ботанічних колекцій (укладений ним знахарський травник був відзначений Товариством аматорів природознавства, антропології та етнографії при Московському університеті срібною медаллю).
Педагогічні пошуки Я. П. Новицького вивели його на активну дослідно-краєзнавчу роботу, пов’язану з вивченням Запорозьких Січей, Хортиці, Надпорожжя. Я. П. Новицький є автором і укладачем майже 50 праць із фольклору, етнографії, історії, статистики, природознавства. Низка його робіт написана на базі унікальних документів («Материалы для истории Запорожских казаков. Документы Запорожского Сечевого архива 1770 и 1771 г.», 1909 р.).
Більша частина зібраного Я. П. Новицьким наукового матеріалу зберігається окремими фондами в Державному архіві Запорізької області, Інституті рукопису НБУ ім. В. І. Вернадського, Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського, Дніпропетровському національному історичному музеї ім. Д. І. Яворницького.
Визнаний авторитет у питаннях історії і археології, етнографії і музейної справи, освіти і архівознавства, Я. П. Новицький був членом південно-західного відділу Російського Географічного товариства, Харківських товариств дослідників природи та історико-філологічного, Катеринославського наукового товариства, Катеринославської вченої Архівної комісії, членом правління Катеринославського музею ім. О. М. Поля. Більше 40 років життя міцні творчі і дружні контакти пов’язували Я. П. Новицького з видатним дослідником Запорожжя, істориком, етнографом, археологом, письменником, директором Дніпропетровського історичного музею ім. О. М. Поля – Д. І. Яворницьким.
Я. П. Новицький був організатором краєзнавчого музею в Запоріжжі в 1921 р., і кілька років його першим директором. Одночасно він працював у військовому комісаріаті та завідуючим архівом при Запорізькій окружній інспекції народної освіти (1919 – 1925 рр.). За плідну 50-річну наукову діяльність у 1924 р. його було обрано членом-кореспондентом Всеукраїнської академії наук.
Я. П. Новицький похований у м. Запоріжжі на кладовищі, яке було знищено в 30-і роки XX ст. (там, де зараз корпуса заводу Мотор-Січ).
Ім`я Якова Новицького носить вулиця у Вознесенському районі м. Запоріжжя (колишня назва вулиці – «імені ХХІ партз’їзду» була змінена 10 листопада 1992 р. рішенням Запорізької міської ради за пропозицією колективу Запорізького краєзнавчого музею).
5 вересня 1997 р. в Запоріжжі засновано і досі активно діє громадське об`єднання – Запорізьке наукове товариство імені Якова Новицького. В 1995 р. Запорізьке відділення Українського фонду культури заснувало премію імені Якова Новицького. З 8 серпня 2018 р. вона отримала статус премії Запорізької обласної державної адміністрації за досягнення в краєзнавчій роботі.
На виставці представлено понад 220 експонатів з колекцій Запорізького обласного краєзнавчого музею, Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. І. Яворницького, Нікопольського краєзнавчого музею, з фондів Запорізької обласної універсальної наукової бібліотеки, Державного архіву Запорізької області, Запорізького наукового товариства ім. Якова Новицького. Це речі, документи, фотографії, книги, картини, які розповідають про життя та діяльність видатного вченого. Виставка працюватиме до середини січня наступного року.
