Експонати нашого музею
Посадовий знак земського начальника
Посадовий знак земського начальника з колекції Запорізького обласного краєзнавчого музею. Сьогодні експонат демонструється в одному з залів музею, присвячених історії нашого краю у другій половині XIX – на початку XX ст. Знак був затверджений у 1889 році, після того як почало діяти «Положення про Земських начальників» від 12 липня того ж року. Посаді Земського начальника відповідали нагрудний знак та печатка. Під час виконання службових обов’язків посадовцем поверх одягу одягався цей атрибут влади. Надійшов до колекції експонат у січні 1980 року. Він був знайдений на території села Темірівки Гуляйпольського району, переданий до музею головою тодішнього колгоспу «Мир» Чубом А. Г. Знак виготовлений з бронзи, вкритий позолотою. Розміри бляхи: d – 63 мм, h – 4 мм; загальна довжина з ланцюгом – 625 мм.
Гармата (бомбарда) XIV – XVI ст.
Гармата (бомбарда) XIV – XVI ст. з експозиції Запорізького обласного краєзнавчого музею. Була знайдена близько 1840-го р. мешканцями о. Хортиці. В 1964 р. гармату, яка на той час перебувала в Одеському обласному історико-краєзнавчому музеї, передали Запорізькому обласному краєзнавчому музею. Хортицька знахідка являє собою корабельне артилерійське знаряддя. Загальна довжина цієї корабельної гармати становить 870 мм, довжина ствола – 580 мм, а внутрішній діаметр гарматного ствола – 60 мм. Такі казнозарядні ковані із заліза гармати відомі в артилерії під назвою «бомбарди». Нечисленні знахідки таких гармат на території України традиційно пов’язують з військовим судноплавством запорозьких козаків. Більшість з цих гармат знайдена біля о. Хортиця і на дніпрових порогах.
Пляшки
У 1866 р. в передмісті міста Олександрівська, в менонітській колонії Шенвізе селянином-власником Г. Г. Янценом в своїй садибі було відкрито пивоварний завод. Про історію цього підприємства розповідають пивні скляні пляшки, що демонструються в експозиції нашого музею. Така пивна тара сто років тому несла цікаву інформацію не тільки про пиво, що в ній містилося. На пляшці зображувалися назва фірми, нагородні знаки підприємства, місто розливу та інші цікаві відомості. 12 пляшок з колекції ЗОКМ мають різну форму, розмір, колір, і навіть місце виробництва. Продукція пивоварного заводу Янцена була затребувана на території м. Олександрівська і повіту, тут у другій половині XIX – на початку XX ст. працювало чимало пивних лавок і трактирів, в яких велася реалізація пива місцевого виробництва.
Прикраси
Болгарські жінки передавали своїм донькам та онукам у спадок прикраси. Браслети з рослинним орнаментом, виготовлені з срібла, міді, бронзи були в кожній сім'ї. На шиї носили намиста зі скла та нагрудні прикраси з декількох ланцюжків з маленькими ромбами. Обов'язковими предметами і чоловічого, і жіночого вбрання були пояси з фігурними орнаментованими пряжками, виготовленими з срібла, бронзи. Деякі з них мають перламутрові вставки з різбленням рослинного орнаменту, птахів та сцен з біблійної міфології. Перламутрові прикраси привозилися прочанами з Палестини.
Посуд болгар XIX ст.
В колекції Запорізького обласного краєзнавчого музею зберігаються побутові речі різних народів, що населяють наш край. Серед них великий інтерес викликає посуд болгар XIX ст. Господині використовували керамічні стовни, мідні відра - бакири, петельні - тава. Яскраві дерев'яні кулеподібні ємності для вина були атрибутом весільної обрядовості. Як і в інших народів, у болгар існував музичний інструмен гайда, що виготовлявся з козячої шкіри.
Маски-черепи
Звичай створення поховальних масок має глибоке коріння. Він був пов'язаний з релігійними уявленнями носіїв древніх культур, у яких був розвинений культ предків і уявлення про потойбічне життя. Найбільш відомі маски крито-мікенської і давньоєгипетської культур (маски «Агамемнона» і Тутанхамона). Використовували в поховальному обряді маски і стародавні народи, що населяли територію Північного Причорномор'я. В результаті робіт новобудовних експедицій на території степової зони України в 70-90 рр. XX ст. було виявлено понад 100 черепів з частковим або повним моделюванням лицьової частини – т. зв. Маски-черепи. Похвальний обряд накладення посмертних масок простежується від піздньоямного часу до піздньокатакомбного, приблизно з кінця XX по XVII ст. до н. е. У Запорізькій області було виявлено понад 30 поховань, в яких знаходилися модельовані черепи. Як правило маски знаходилися на черепах соціально-вагомих членів суспільства: вождів, героїв. Найзнаменитіші маски були виявлені при розкопках курганів у с. Виноградне Токмацького району. Зберігаються вони в музеї Інституту археології НАНУ в Києві. Маски виготовлялися з різних матеріалів, але до наших днів збереглися тільки з обпаленої глини з використанням в їх складі частинок подрібненого вугілля і охри. За свідченням учених вони були виконані на черепах, позбавлених м'яких тканин, так як вони повторюють всі нерівності кісток черепа. На фото череп з напівмаскою з колекції ЗОКМ, розкопаний в кургані біля с. Балабине в 1993 р.